Як розповсюджуються фейки?

Що треба людині, щоб вона вирішила, що зазначений допис вкрай важливий для френдів?
Чи може переформулювати: чого бракує людині, яка вирішує поширити “смажену” “новинку”?

Відповідь на друге питання: бракує фаху в темі. Пам’ятаємо анекдот про те, що у людини в громадському транспорті раптом захворів зуб. Люди почали ділитися “дієвими рецептами”. Мовчав лише один – він був стоматолог і знав, що залалення зубу може мати купу причин і дати фаховий рецепт ось так, у кріслі громадського транспорту він не зможе.

Так і у звичайному житті: ми намагаємося ділитися досвідом. або новинами, які щойно потрапили в наше коло зору, при тому, не зважаючи на ситуацію. Але одно діло, коли ми сидимо і “точимо ляси” за кехликом смачного чаю на кухні. В цей час можна ділитися буд чим, навіть просто за ради посміятися – розповісти, що на вулиці щойно побачив Фредді Меркурі з гитарою.
Інша справа – ділитися неякісною інформацією в мережі, серед знайомих, не знаючи що вони в ей час роблять, в якому настрої, чи здатні сприймати інформацію критично тощо.

То ж, теза перша: відсутність фаху у темі суто знижує критичність сприйняття інформації.

Відповідь на перше питання можна надати, врахував попередню тезу: якщо псевдоновину викласти фаховою мовою, велика чисельність читачів сприймуть її як справжню. Звісно, що серед сотні поширювачів знайдеться два-три фахівця, або медіаексперта. Але 1) чи є в них час реагувати на всі фейки, що ширяться? 2) чи почуюють їх заперечення, якщо навіть вони витратять час і спростують псевдоновину?

Теза два: псевдоновина, що викладена фаховою мовою, т.м. “обгорнута в якісну обгортку”, так само знижує рівень критичного сприйняття даних.

Що робити?
Краще робити… нічого. Ну тобто, взагалі нічого не шарити, якщо є хоч маленький сумнів у достовірності. Для поширення новин є відповідні сайти, які стежать за власною репутацією. Приватні сторінки до них не відносяться. Тому й застосовуються для поширення маячні.

Звідси – третє питання. “для чого?”
А дійсно, кому і для чого потрібно ширити псевдоновини?

Кому – це питання насправді доволі широкого професійного кола, яке вивчає впливи даних на загальну аудиторію. Якщо комусь охоче бути кроленям у клітці дослідницької лабораторії – можна продовжувати і шарити дурні новини, і гратися у всіякі тести. Там не годують, але гратися дають багато.

А ви правда охочі бути кроленям?