19 січня вступив в дію довгоочікуваний Закон про булінг. Його повна назва: “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)”.
Закон має номер: 2657-VIII від 18 грудня 2018 року.
Адреса закону: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-19
Пройдемося трохи про термінології.
У новоприйнятому законі термін “булінг” поданий двічі: в доповненні Адміністративного кодексу, запровадженням статті 173-4, та у термінах та визначеннях “Закону про освіту”.
Термінологію варто читати уважно, вичитуючи кожне слово.
Булінг (цькування) – діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.
Учасників освітнього процесу визначено в 52 статті “Закону про освіту”. Це:
- здобувачі освіти;
- педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники;
- батьки здобувачів освіти;
- фізичні особи, які провадять освітню діяльність;
- інші особи, передбачені спеціальними законами та залучені до освітнього процесу у порядку, що встановлюється закладом освіти.
Відповідно до п.8 статті 1 Закону про освіту: “здобувачі освіти – вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі, стажисти, аспіранти (ад’юнкти), докторанти, інші особи, які здобувають освіту за будь-яким видом та формою здобуття освіти“.
Цивільний кодекс визначає, що малолітня особа – це дитина, до 13 повних років. Неповнолітня особа – дитина від 14 до 17 повних років.
Для розуміння, наведемо приклад:
За умови, що всі нижчеперелічені є учасниками освітнього процесу – насильство дитини проти дитини, дорослого проти дитини, дитини проти дорослого – у розумінні новоприйнятого закону може бути визнано булінгом.
А от насильство дорослого проти дорослого – булінгом не є, під дію закону не потрапляє і потребує кваліфікації за іншими нормами.
Також варто зазначити, що типовою ознакою булінгу є систематичність. Тобто разовий прояв [будь-якого] насильництва також не є ознакою булінгу.
Щодо покарань:
Простий випадок булінгу тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів (850-1700 грн.) громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.
Булінг, що вчинений групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення – тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів (1700-3400 грн.) громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.
Булінг, що вчинений малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів (850 – 1700 грн) доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.
Груповий булінг, що вчинений малолітньою або неповнолітньою особою віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів (1700 – 3400 грн.) громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.
Далі – ще цікавіше:
“Неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу – тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів (850-1700 грн.) доходів громадян або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до двадцяти процентів заробітку”.
Обов’язок здійснення контролю за виконанням плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти; розгляд скарг про відмову у реагуванні на випадки булінгу (цькування) за заявами здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників, інших осіб та приймає рішення за результатами розгляду таких скарг, а також сприяння створенню безпечного освітнього середовища в закладі освіти та вживання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, що вчинили булінг (цькування), стали його свідками або постраждали від булінгу, є засновники закладу освіти.
На керівника закладу покладено додаткові функції:
- забезпечення створення у закладі освіти безпечного освітнього середовища;
- розробка, затвердження, оприлюднення планів заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу
- розгляд заяви про випадки булінгу, видає рішення про проведення розслідування; скликає засідання комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) для прийняття рішення за результатами проведеного розслідування та вживає відповідних заходів реагування;
- забезпечує виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу;
- повідомляє Національну поліцію України та службу у справах дітей про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти.
Певні додаткові зобов’язання отримали і здобувачі освіти. Тепер, відповідно до змін до Закону про освіту, вони зобов’язані повідомляти керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування), свідком яких вони були особисто або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб”.
Педагогічні, науково-педагогічні і наукові працівники та інші особи, що залучаються до освітнього процесу, відповідно до змін у “Закон про освіту”, також мають право на захист під час освітнього процесу від будь-яких форм насильства та експлуатації, у тому числі булінгу (цькування), дискримінації за будь-якою ознакою, від пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю, але й також зобов’язані повідомляти керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування), свідком яких вони були особисто або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб, а також зобов’язані самі вживати невідкладних заходів для припинення булінгу (цькування).
Закон передбачає не тільки реагування на випадки булінгу, але й стратегічне планування по запобіганню та протидії булінгу за участі державних органів та органів місцевого самоврядування, до сфери управління яких належать заклади освіти, а також соціальних педагогів, освітнього омбудсмена тощо.
Справді, закон потрібний, навіть такий, що трохи запізнився. Залишилося, саме як в анекдоті – зі всім цим добром взлетіти. Спробуємо?